Божі діти і діти диявола
Диві̀ться, яку любо̀в дав нам Ба̀тько, щоб ми назива̀лись Божими ді̀тьми; і нѝми ми вжѐ є! Сві̀т не знає нас тому̀, що не пізна́в Його̀.
Улю̀блені! Ми за̀раз Божі ді̀ти; але ще не відкрѝлось, хто̀ бу́демо! Зна̀ємо, що, коли Він з'я̀виться, мѝ станемо поді́бними до Ньо̀го, бо поба̀чимо Його такѝм, який Він є̀!
І ко̀жен, хто ма̀є цю наді̀ю на Ньо́го, очища̀є себе́ так са̀мо, як і Ві̀н чистий.
Ко̀жен, хто ро́бить грі̀х, ро́бить і беззако̀ння; а грі̀х - це беззако̀ння.
І ви зна̀єте, що Ві̀н з'яви́вся для то̀го, щоб взя́ти наші гріхѝ, і що в Ньо̀му нема̀є гріха.
Ко̀жен, хто живе́ в Ньо̀му, не грішѝть. Ко̀жен, хто грішѝть, - не ба̀чив Його і не пізна̀в Його.
Діти! Нехай ніхто не обма̀нює вас. Хто ро́бить справедлѝвість, той пра̀ведний так са́мо, як і Ві̀н пра́ведний.
Хто ро́бить грі̀х, той від дия̀вола, бо дия̀вол гріши́ть від поча̀тку. Для то́го і з'явѝвся Божий Сѝн, щоб зруйнува̀ти діла́ дия̀вола.
Ко̀жен, наро́джений від Бо̀га, не ро̀бить гріха, бо Його насі̀ння живѐ в ньому; і він не мо̀же грішити, бо наро́джений від Бо̀га.
Бо̀жі діти й діти дия̀вола розпізнаю́ться та̀к: Ко̀жен, хто не ро̀бить справедлѝвість, не є̀ від Бо̀га, як і то̀й, хто не лю́бить свого́ бра̀та.
Бо о̀сь та зві̀стка, яку ви чули від поча̀тку: Щоб ми любѝли один о̀дного,
не та̀к, як Ка̀їн, який був від зло̀го, і вбѝв свого́ брата. А з яко̀ї причи́ни вбѝв його? Бо його діла̀ були́ злѝми, а діла̀ його бра̀та - пра̀ведними.
І не диву̀йтесь, братѝ мої́, коли світ нена̀видить вас.
Ми зна̀ємо, що ми перейшли́ із смѐрті в життя̀, бо лю̀бимо браті́в. То̀й, хто не лю̀бить брата, - залиша́ється в смѐрті.
Ко̀жен, хто нена̀видить свого́ брата, є людиновбѝвцею. А ви зна̀єте, що жоден людиновбѝвця не ма̀є вічного життя̀, що перебува́є в ньо̀му.
Ми пізна́ли любов з то̀го, що Ві̀н відда́в за нас Своє́ життя̀. І мѝ повинні віддава̀ти свої́ життя за браті̀в.
А хто ма̀є доста́ток цього́ сві̀ту, але, ба́чачи свого́ брата в потрѐбі, закрива̀є від ньо̀го своє́ сѐрце, - то я̀к живе́ в то́му Божа любо̀в?
Любіть не словом чи язиком, але на ділі і з вірністю
Діти! Любі̀мо не сло̀вом чи язико̀м, а на ді̀лі та з ві̀рністю.
Ось із цьо̀го і дізнаємо̀сь, що ми від і̀стини, і переко̀нуємо перед Ним своє́ сѐрце,
коли б не засу̀джувало нас серце; тому̀, що Бог бі̀льший за наше сѐрце і зна́є всѐ.
Улю̀блені! Якщо наше сѐрце не засу̀джує нас, то ми ма́ємо смілѝвість перед Бо̀гом,
і, чого́ б ми не попросѝли, отрѝмуємо від Ньо́го, бо вико́нуємо Його за̀повіді і ро́бимо тѐ, що прино́сить Йому задово̀лення.
І о̀сь в чо́му Його за̀повідь: Щоб ми ві̀рили в ім'я́ Його Сѝна Ісуса Христа̀ і люби́ли один о̀дного, як Він і заповіда̀в нам.
І хто вико̀нує Його за́повіді, той живѐ в Ньо̀му, і Він в то̀му. І о̀сь із чо́го дізнаємо̀ся, що Він живѐ в нас: Завдяки́ Ду̀ху, Який Він да̀в нам.